Як перемогти корупцію: біблійний підхід

Немає назви статті, яка б розчарувала більше, ніж та, що містить словосполучення «перемогти корупцію». Щодня тисячі людей публікують і обговорюють інформацію, пов’язану з цим явищем. Хоча останнім часом стало більше заголовків, які повідомляють про невдачі, провали в неспроможності перемогти корупцію і так далі.
Невже корупція – це найтяжчий гріх, на який здатні люди? Чи мало відбувається насильства? Чи мало залежних? Чи мало людей, які руйнують власні сім’ї? Хтось скаже: «Звичайно, корупція впливає на стан всієї країни, на її обороноздатність, економіку, соціальний захист населення».
Погоджуся з цим, але зауважу, що є більш глибока проблема, про яку саме і говорить Біблія. Це не виключає всіх розумних заходів, які вживаються, щоб серед чиновників і можновладців стало менше хабарників та шахраїв. Але згадується коментар одного політика, який говорив про те, що насправді, ми лише мінімізуємо корупцію, а не викорінюємо її.
І дійсно, якщо подивитися на торішні корупційні скандали: в європейських країнах, у США, у світовому футболі, у великих корпораціях, ми усвідомлюємо, що не тільки рівень життя впливає на поширення цього зла. Навіть найдосконаліші системи контролю не виключають можливості спроб лю-дей робити легкі гроші і наживатися незаконним шляхом. Тому виправдане розчарування багатьох журналістів. Вони пишуть, що з таким, як зараз «контролем», здійснюваним над чиновниками і політиками, впоратися з корупцією, а також з проблемами української економіки здається непосильним завданням.
Дозвольте у ці песимістичні рядки ввести промінь надії. Біблія залишається Божим подарунком, даним людству. Вона відповідає на багато актуальних питань сучасності. У першому посланні до Тимофія апостол Павло говорить про те, що «корінь усякого зла є сріблолюбство» (1Тим. 6:10). Він повторює слова Христа, Який попереджав: «бере-жіться усякої зажерливості» (Лук. 12:15). Слово «сріблолюбство» не часто використовується в Новому Завіті. В принципі, його може заміняти слово «зажерливість», яке має більш містке значення.
Але чому апостол Павло говорить про срібролюбство, як про корінь всіх зол? Невже цей текст можна застосовувати згадуючи про гріхопадіння Адама і Єви? Невже всі гріхи пов’язані з сріблом? «Звичайно ні», – відповімо ми. Є гнів, статева розбещеність, заздрість, є ще багато гріхів, які опосередковано пов’язані з накопиченням земних багатств. Але апостол говорить про проблему, яка прихована за всіма гріхами людини. Це бажання більшого, ніж те, що тобі потрібно для життя, або більшого, ніж те, для чого ти створений як людина.
Це бажання свідчить про те, що людина не розуміє свого місця у Всесвіті. Вона вважає себе богом, який розпоряджається своїм життям (це ми часто спостерігаємо в житті людей, які наділені славою, владою, мають гроші). Ідолом в цьому випадку виступають не люди і не гроші. Це ідолопоклонство, де об’єктом поклоніння виступає сама людина. Саме тому корупціонер не може зупинитися: 40 автомобілів, 60 квартир, золото, гроші. Він відчуває, що має право на те, що перевищує його потреби і потреби його близьких. Наступним кроком є шалені витрати, розкіш – він буквально смітить грошима. Людина, яка поклоняється сама собі, не помічає інших людей: пенсіонерів, інвалідів, дітей з малозабезпечених сімей. Його благодійність – це подачки тим, хто ніколи не буде з ним на одному рівні. Прихована кастовість суспільства сьогодні підтверджує ці слова.
Апостол Павло розкриває суть проблеми, яка має зовнішній прояв у вигляді сріблолюбства і зажерливості. Адже Адам і Єва теж спокусилися саме цим: керуючись словами змія: «будете як боги» (Бут. 3:5), вони намагалися піднятися на сходинку, вищу за їхній тодішній стан.
Чоловіка не задовольняє одна дружина, тому що він допускає думку, що його «вистачить на більше», що він гідний кількох жінок, які дадуть йому щось із свого життя. Він не думає про жертовність, служіння, бо – сам собі бог, якому всі винні: держава, сусіди, підприємство, де він працює, власна сім’я. Я гадаю, що саме в цьому і є глибинна суть корупції. Немає такого механізму в політиці і такої в’язниці, які могли б викорінити цю проблему.
От чому серед спроб «мінімізувати» корупцію важливо зробити ще одну спробу повернути наш народ до Слова Божого. Ми називаємося християнами, але багато з нас поклоняються собі й тільки собі. Це проявляється у зраді сімейним цінностям на догоду якимось майбутнім благам. Це проявляється в корупції й у тому, що злодій не може зупинитися у своїх злодіяннях. Це проявляється в тому, що люди вважають, начебто мають право кричати і ображати один одного. Корупція – лише індикатор того, що в суспільстві порушуються дві найбільші заповіді, в яких полягає суть всього. Бог – десь на задвірках нашого життя, а близький для нас – ніхто.
Але все ж є надія! Надія полягає в тому, що наш народ перестане прикриватися традицією, належністю до якоїсь церкви і повернеться до істини – до Слова Божого. Коли Біблію будуть читати в сім’ях, коли будуть прийматися настанови апостолів, у тому числі: «не мрійте про себе» (Рим. 12:16); коли люди зрозуміють своє положення перед Богом, тоді обов’язково прийдуть позитивні зміни. Тільки обітниця з Біблії змінити кам’яне у серці на тілесне є шансом перемоги над гріхом, в тому числі і над корупцією.
Дозвольте запропонувати кілька простих кроків, які допоможуть повернути Біблію нашому народу.
1. Самостійно щоденно читайте Біблію. Це велике благословення.
2. Те ж спонукайте робити ваших близьких. Переконайте ваших дітей в користі щоденного читання Біблії. Почніть з дітьми або онуками читати євангельські історії або книгу Приповістей, разом розмірковуючи над прочитаним.
3. Якщо ви маєте вплив на колег по роботі, ведете власну справу або публічно виступаєте перед багатьма людьми, нагадуйте їм про цінності Біблії як про єдиний шанс побачити реальні зміни в нашій країні.
4. Моліться про те, щоб Біблія не формально, а по-справжньому стала настільною книгою кожного в нашому народі.
5. Подумайте про те, де ви проявляєте нечесність і намагаєтеся заволодіти тим, що вам не належить. Просіть Бога позбавити вас від цього.
«А Тому, Хто може вас зберегти від упадку, і поставити перед Своєю славою непорочними в радості, Єдиному премудрому Богові, Спасителеві нашому через Ісуса Христа Господа нашого, слава і велич, слава і влада перед усіма віками, нині і на всі віки. Амінь» (Іуд. 24-25).
Пастор Максим Крупський,
http://www.religion.in.ua

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *